Сімейний досвід Родини Любіч

Автор: dzvinochok опубліковано: 7-02-2013, 12:56, переглядів: 4434

0
Сімейний досвід родини Любіч
«ВИХОВАННЯ ДИТИНИ»

Сімейний досвід Родини Любіч

Ось хочемо познайомити Вас з нашою родиною:
Сімейний досвід Родини Любіч

Мама: Любіч Оксана Василівна,
Тато: Любіч Олександр Олександрович,
Бабуся: Любіч Бронеслава Володимирівна,
Дідусь: Федірчик Василь Олександрович,
Наша донечка: Настенька.

Сім’я у нас велика. Нашій Настеньці уже майже 4 рочки. Вона росте дуже активною та товариською дівчинкою.
Процес виховання — велике мистецтво і щоб ним оволодіти, необхідно насамперед виконувати три умови: добре знати, розуміти і любити дитину. Основні правила виховання дітей раннього віку. З першого дня спілкування з дитиною сприймайте її такою, якою вона є, радійте її присутності, любіть її. Будьте з нею ласкавими, ніжними, послідовними і терплячими.
Хочу поділитися із вами тим, як ми виховуємо нашу донечку вдома. Адже всім відомо, що сім'я - особлива атмосфера, куди дитина несе свою радість і горе, роздуми, сумніви. Тому батькам слід задуматись над тим, чи справжня їхня «машина сімейного виховання».
Недаремно народ говорить: «Посієш звичку - пожнеш характер».
Я вважаю, що дитина щаслива тільки тоді, коли вона вірить. Неслухняність, зухвалість, грубість - усе це виникає у дитячій поведінці саме в ті моменти, коли ламається віра в найдорожчих
людей - батьків.
У процесі виховання нашої дитини ми дбаємо не тільки про те, щоб донечка була фізично здорова, інтелектуально та естетично розвинута, а й уміла співпереживати, душевно відгукувалась на чужі негаразди.
Для її розвитку приділяємо при можливості максимум вільного часу, більше розмовляємо і спілкуємось з нею. Разом з тим привчаємо дитину до самостійності, не пригнічуємо її ініціативу. Залишаючи дитину під непомітним наглядом, даємо їй волю. Ми знаємо, що у процесі самостійних ігор малюк набуває певного досвіду. Приходимо на допомогу їй тільки тоді, коли вона покличе нас.
Наша донька не «замкнута» дівчинка. Вона вправно може спілкуватися із знайомими людьми та навіть з незнайомими. Я вважаю, що дитина повинна мати хоча б середній запас слів, вмінні підтримувати розмову. Для цього ми часто розмовляємо на різні теми, малюємо цікаві малюнки, ходимо в цирк, зоопарк, відвідуємо історичні пам’ятки, вчимо її танцювати, частіше виходимо з нею у парк, ліс, на річку, показуємо їй птахів, тварин, квіти, дерева.
Наша донечка задає дуже багато запитань. Ми намагаємося правильно відповісти на запитання, а інколи підтвердити сказане.
Найважливішим засобом розвитку особистості є природа, художнє слово, музика і малювання. Тому, що все найкраще у дитині розкривається при спілкуванні з прекрасним — мистецтвом, музикою і природою.
Нашій дитині надаємо можливість більше рухатися. Пам'ятаємо, що з перших місяців життя активні рухи малюка сприяють розвитку мови, а надалі — її повноцінному гармонійному вдосконаленню.
Ми справедливі до нашої дитини, не піддаємо її незаслуженому покаранню, ніколи не картаємо і не принижуємо у присутності сторонніх. Якщо вона завинила, то наказуємо її, відмовивши їй у чомусь, але при цьому не принижуємо. Хочу сказати, що за приклад хороших вчинків дитині має слугувати гідна поведінка батьків.
Батьки мають бути прикладом для своєї дитини! Ми прищеплюємо Анастасії особистим прикладом повагу до батьків і старших. У нашій сім'ї всі щирі, виховуємо у нашій донечці ніжність, повагу і любов до сім”ї та повагу до людей похилого віку.
Виховуємо дитину на кращих традиціях сім'ї. Пам'ятаємо, що порушення гармонії у сім'ї насамперед позначиться на характері й поведінці нашої дитини. Вчимо її бути доброю з раннього віку, прищеплюємо їй почуття милосердя і жалю до хворих і престарілих.
Прищеплюємо дитині правила ввічливості (вітатися, дякувати), а також дружні взаємостосунки між дітьми.
Нашу Настюшку залучаємо до роботи по дому, не забуваємо при цьому похвалити за роботу. Потрібно дбати, щоб дитина без примусу набула трудових навичок, допомогти заповнити її життя цікавими і корисними справами, що вимагають певних намагань на шляху до успіху. Коли Настенька пропонує допомогти, ми ніколи не відмовляємо. Але все це має бути цікавою, захоплюючою грою, а не важкою необхідністю.
Сімейний досвід Родини Любіч

Щоб наша донечка була щаслива, ми у вихованні користуємось деякими правилами:
1) навчати дитину шанувати сім'ю;
2) відповідальність і порядність;
3) навчати дитину спілкуватися;
4) самоповаги.
Відомо, що висока самооцінка додає сміливості братися за нове, ризикувати, і навіть зазнавши невдачі, прищеплювати такі навички, котрі б вирізняли її з поміж інших, викликали б повагу ровесників і дорослих. Настенці це дуже подобається. Діти повинні знати що успіх залежить від них самих.
5) бути вихованою.

Життя — це просто дивна казка,
В яку приходимо лиш раз.
Тут для людей любов і ласка,
І світло сонечка для нас.
І небеса бездонні сині,
Чарівні зорі в небесах.
Ключі високі журавлині,
І вся оця земна краса.
Життя складне, але чудове,
Ми робимо в нім відкриття.
Й завжди ідемо в невідоме,
Тим цікавіше нам буття…


Велике значення у виховання дітей відіграє усна народна творчість. Найпопулярнішим жанром серед дітей є казка. Казка збагачує соціальний і предметний досвід, живить комбінаторну здатність розуму, показує способи розв'язання моральних суперечностей, і, до того ж, у ній завжди перемагає добро.
Познайомивши свою дитину із змістом казкової оповіді, слід розглянути сюжет, визначити характер героїв, оцінити їх дії. Варто запитати дитину, хто їй найбільше сподобався, або ні, та чому, проаналізувати відповіді, судження дитини разом. Фантазуючи, дитина вчиться осмислювати описані події.
Запропонуйте своїй дитині уявити себе кимсь із тих, хто діє у казці, й розповісти, щоб дитина відчула чи зробила на місці героя казки. У цьому разі для дитини стає можливість не лише зрозуміти стан героїв, їхній настрій і висловити свою думку щодо події, які відбуваються , і тих моральних цінностей, що випливають із них.
• Якщо дитина відчуває заохочення вона пізнає свою вартість.
• Якщо дитина живе серед похвал - вона пізнає вартість інших.
• Якщо дитина живе у справедливості - вона стає справедливою.
• Якщо дитина знаходить визнання - вона буде задоволена собою.

І, як висновок, хочу сказати, що виховання дітей у сім'ї - не особиста справа батьків, а справа великої державної ваги, тому що наші діти - це майбутнє України. Наші діти - це майбутні батьки, які у майбутньому будуть виховувати своїх дітей. І наші діти - це наша старість. Правильне виховання - це наша щаслива старість, погане виховання - це наші сльози, це наша провина перед іншими людьми і державою.
Сімейний досвід Родини Любіч


І на завершення чудовий вірш Наталки Янушевич:

Видніється світанку силует,
А ніч заснула в зорянім намисті.
Де казка з колисковою живе,
Колись давно з’явилося дитинство.
Зігріте на матусиних руках
І купане у чебреці і м’яті.
З тобою на усіх твоїх стежках,
Воно в тобі не хоче підростати.
Йому співає весняний струмок,
Йому метелик сяде на долоньку,
Сніжинок рій запрошує в танок
І зайчиком стає промінчик сонця.
Дитинство там, де гойдалка і квач,
Де бульбашка за мить від сміху лусне.
Стрибає, жмурить чи підкине м’яч.
Обійме, ніжно так, і не відпустить.
І хоч літа лелекою летять,
Дитинство вчить тебе життю радіти.
Воно в тобі не хоче підростать,
Його передаєш у спадок дітям.

Категорія: Статті » Батькам

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватись або увійти на сайт під своїм іменем.

Добавление комментария

Ім´я:*
E-Mail:*
Коментар:
Полужирный Наклонный текст Подчеркнутый текст Зачеркнутый текст | Выравнивание по левому краю По центру Выравнивание по правому краю | Вставка смайликов Выбор цвета | Скрытый текст Вставка цитаты Преобразовать выбранный текст из транслитерации в кириллицу Вставка спойлера
Питання:
Скільки буде 2+2 = ?
Відповідь:*
Введіть код: *